Ми у PRO WOMEN UA провели дослідження досвіду та потреб роботодавців малого й середнього бізнесу Волинської та Рівненської областей, присвячене темі внутрішньої безпеки колективів — зокрема попередження насильства, харасменту та порушення особистих меж працівників і працівниць. Один із висновків дослідження стосується того, наскільки формалізовані у компаніях регіону правила поваги до особистого простору колег.
Що показало дослідження
Опитування бізнесу Волині та Рівненщини зафіксувало, що офіційна політика щодо особистих меж і поваги до колег є радше винятком, ніж нормою.
- 52,2% компаній регламентують ці питання виключно усно — без затверджених документів чи інструкцій.
- 34,8% компаній не мають жодних правил із цієї теми, навіть усних.
- Лише 17,4% роботодавців мають офіційно розроблену й чинну політику реагування на насильство чи харасмент.
- Понад 30% керівників вважають, що спеціальні політики їхньому бізнесу не потрібні.
Сумарно це означає, що близько 87% компаній регіону не мають зафіксованих правил, які б чітко визначали межі допустимої поведінки в колективі.
Розрив між масштабом бізнесу
Дослідження також фіксує суттєву різницю залежно від розміру компанії. Великі підприємства (понад 250 працівників) значно частіше мають формалізовані політики: у 75% з них діють затверджені документи, і в них регулярно проводяться навчання. Натомість малий і мікробізнес (до 50 осіб) здебільшого функціонує в режимі усних домовленостей і «ручного управління», що підвищує вразливість працівників саме в цьому сегменті.
Дослідження фіксує й розбіжність між позиціями всередині компаній: власники бізнесу частіше демонструють скепсис щодо потреби у внутрішніх політиках (понад 70% власників не бачать у них необхідності), тоді як HR-директори та менеджери з персоналу, які безпосередньо стикаються з конфліктними ситуаціями в колективах, частіше визнають потребу в навчанні та чітких процедурах.
Запит на навчання
Попри низький рівень формалізації, роботодавці демонструють усвідомлення проблеми: 69,6% з них зазначили потребу в навчанні саме з теми особистих меж і поваги до простору колег. Це свідчить про те, що бізнес фіксує проблему на практиці, однак поки що не має інструментів, щоб перевести її в чіткі внутрішні правила.
Серед бар’єрів, які заважають впровадженню таких політик, фінансовий фактор виявився найменш значущим — лише 4,3% роботодавців вказали на брак коштів. Натомість головними перешкодами є страх стигматизації та небажання втручатися в «особисте життя» співробітників (39,1%), а також брак відповідних знань у керівників (21,7%).
Чому це важливо
Відсутність письмово зафіксованих правил створює кілька ризиків:
- новий співробітник дізнається про межі допустимого вже постфактум, часто після конфлікту;
- усні домовленості кожен трактує по-своєму, що ускладнює однакове застосування правил у колективі;
- немає формальної підстави, на яку можна спертися, якщо межу порушено, — оскільки офіційно порушувати нічого.
Дані дослідження свідчать, що бізнес регіону наразі радше реагує на конфліктні ситуації постфактум, ніж запобігає їм. Водночас високий запит на навчання (69,6%) і практичну методичну підтримку свідчить про готовність компаній рухатися до системних рішень — за умови, що вони отримають готові інструменти: шаблони політик, чек-листи та алгоритми дій, адаптовані до реалій малого й середнього бізнесу.
📩 Якщо у вас виникають питання – пишіть нам на пошту prowomenua12@gmail.com.
Інформаційний матеріал підготовлено в межах співпраці Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та ГО «Асоціація Амбасадорок України» за підтримки Норвегії. Думки, погляди та рекомендації, викладені в в цій події належать авторам/-кам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Асоціація Амбасадорок України» або Норвегії.