Днями відбулася робоча зустріч із експертками Коаліції 1325, присвячена розробці практичного посібника — чек-листа раннього виявлення ознак ДН/ГЗН на робочому місці.
Представила наші напрацювання та ідею чек-листа голова правління ГО «PRO WOMEN UA» Юлія Євпак.
Для чого потрібен чек-лист
Робоче місце — це простір, де людина проводить значну частину свого часу. Саме тому колеги, HR-фахівці/фахівчині та лінійні керівники/керівниці можуть одними з перших помітити певні зміни в поведінці чи самопочутті працівника/працівниці.
Водночас окремі сигнали не можуть бути підставою для висновків про те, що людина переживає насильство. Вони можуть мати різні причини. Тому важливо не робити передчасних висновків, а вміти помітити зміни, поставитися до них уважніше та за потреби запропонувати підтримку.
Саме на це спрямований новий чек-лист. Він розробляється насамперед для HR-фахівців/фахівчинь та лінійних керівників/керівниць, які працюють із ветеранами/ветеранками та членами їхніх родин.
Які сигнали пропонується враховувати
У чек-листі систематизовані основні категорії маркерів, на які можна звертати увагу в робочому середовищі. Серед них:
- фізичні та зовнішні ознаки — зокрема наявність непояснюваних синців, саден, порізів чи опіків, різкі зміни в одязі, постійний вигляд виснаженості, скарги на безсоння чи хронічний біль;
- поведінкові та професійні зміни — нетипові коливання продуктивності, систематичні запізнення або раптові відсутності, надмірна тривожність, страх помилитися, соціальна ізоляція від колег;
- зовнішній контроль та комунікація з партнером/партнеркою — тривожні дзвінки чи повідомлення, поява партнера/партнерки біля робочого місця, ознаки контролю за часом людини;
- економічні сигнали — зокрема можливі ознаки відсутності доступу до власних коштів чи банківських інструментів.
Окремий розділ присвячений готовності HR до первинного контакту. Йдеться про наявність приватного й конфіденційного простору для розмови, підготовлених контактів спеціалізованих служб, а також розуміння можливих корпоративних інструментів підтримки — наприклад, гнучкого графіка, віддаленої роботи чи допомоги психолога.
Важливо не робити висновків замість людини
Одна з ключових ідей інструменту — не перетворювати чек-лист на спосіб встановлення факту насильства. Його завдання — допомогти HR-фахівцю/фахівчині або керівнику/керівниці побачити зміни, які потребують уваги.
У запропонованих рекомендаціях зазначено: якщо помітні окремі сигнали, не варто робити передчасних висновків. Якщо ж накопичується кілька маркерів або ситуація потребує уточнення, варто розглянути можливість конфіденційної розмови без оцінювання та звинувачень.
Такий підхід допомагає зберігати повагу до особистих меж працівника/працівниці та водночас не залишати без уваги ситуації, у яких людині може бути потрібна допомога.
Що буде далі
Наразі чек-лист перебуває на етапі доопрацювання. Після зустрічі та отримання рекомендацій експерток його буде допрацьовано з урахуванням напрацьованих пропозицій. Після завершення роботи PRO WOMEN UA планує опублікувати чек-лист у відкритому доступі, щоб HR-фахівці/фахівчині, роботодавці та інші представники/представниці організацій могли завантажити його й використовувати у своїй роботі.
Ми хочемо, щоб роботодавці мали не лише бажання підтримувати свої команди, а й конкретні зрозумілі інструменти для цього. Адже уважність до змін у стані людини та готовність коректно запропонувати підтримку можуть стати важливою частиною безпечного робочого середовища.
Ми повідомимо, щойно чек-лист буде доступний онлайн.
📩 Якщо у вас виникають питання – пишіть нам: prowomenua12@gmail.com
Захід підготовлено в межах співпраці Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та ГО «Асоціація Амбасадорок України» за підтримки Норвегії. Думки, погляди та рекомендації, викладені в в цій події належать авторам/-кам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Асоціація Амбасадорок України» або Норвегії.