Назад

Чек-лист раннього виявлення ознак домашнього та гендерно зумовленого насильства на робочому місці від PRO WOMEN UA

Чек-лист раннього виявлення ознак домашнього та гендерно зумовленого насильства на робочому місці від PRO WOMEN UA

Домашнє насильство та гендерно зумовлене насильство рідко залишаються «за дверима дому». Вони впливають на самопочуття, працездатність і поведінку людини, тож колеги та керівники часто першими помічають, що щось не так. Але без підготовки складно зрозуміти, на що звертати увагу і як відреагувати, не нашкодивши.

Саме тому ми створили чек-лист, який допомагає помітити можливі сигнали вчасно і підготуватися до підтримувальної розмови.

Про проєкт

Чек-лист розроблено в межах проєкту «Безпечний простір: підтримка ветеранських родин». Проєкт спрямований на підвищення обізнаності про домашнє та гендерно зумовлене насильство серед ветеранів/ок та членів їхніх родин.

У межах проєкту ми працювали над підвищенням готовності бізнесу, HR-фахівців/-чинь і громадського сектору підтримувати ветеранів/ок та їхні родини. Ми зосереджувались на навичках безпечної комунікації та створенні підтримувального середовища. Одним із результатів став цей чек-лист, розроблений спільно з Коаліцією Волині 1325.

На яких дослідженнях він ґрунтується

Чек-лист створено на основі результатів двох опитувань.

Опитування громадської думки мешканців Волинської області (193 респонденти/-ки) показало розрив між знаннями та реальними діями:

  • 97,4% розпізнають психологічне насильство, а 96,9% вважають фізичне насильство в сім’ї недопустимим за жодних обставин;
  • водночас 33,2% очікують, що сусіди мовчки спостерігатимуть за жінкою з синцями, вважаючи це «приватною справою»;
  • лише 54,9% чітко знають, куди звертатися по допомогу.

Люди вже розуміють, що таке насильство. Бракує навичок помітити його та безпечно відреагувати.

Опитування представників бізнесу Волині та Рівненщини показало, чого не вистачає роботодавцям:

  • 87,0% компаній уже працевлаштовують ветеранів/ок або членів їхніх родин;
  • 43,5% опитаних стикалися з випадками ДН/ГЗН серед працівників або мали обґрунтовані підозри (17,4% підтверджених випадків, 26,1% підозр);
  • лише 17,4% компаній мають письмову політику реагування на насильство та харасмент;
  • лише 13,0% чітко знають, куди скерувати працівника/цю по допомогу;
  • 87,0% потребують готових практичних матеріалів, зокрема чек-листів, а 65,2% хочуть навчання з розпізнавання ранніх ознак насильства;
  • головні бар’єри не фінансові: це страх стигматизації та небажання втручатися в «особисте» (39,1%) і брак знань у керівників (21,7%).

Дослідження також показало, що першими ознаки помічають лінійні керівники, бригадири/-ки та майстри/-ні, проте вони зазвичай не мають підготовки. Тому чек-лист розраховано і на HR-фахівців/-чинь, і на лінійних керівників. 

Що містить чек-лист

Чек-лист допомагає звернути увагу на можливі сигнали, які можуть свідчити, що працівник/ця потребує додаткової уваги та підтримки:

  • фізичні та зовнішні ознаки;
  • поведінкові та професійні зміни;
  • зовнішній контроль і комунікація з партнером/-кою;
  • економічні сигнали.

Окремий блок присвячено готовності HR до первинного контакту:

  • конфіденційний простір для розмови;
  • контакти спеціалізованих служб допомоги;
  • корпоративні інструменти підтримки (гнучкий графік, віддалена робота, допомога психолога/-ині).

Як користуватись

  • 1-2 відповіді «Так» у розділах 1-4: не робіть передчасних висновків. Візьміть ситуацію на спостереження та запропонуйте дружню розмову про робоче навантаження.
  • 3 і більше відповідей «Так» або «Потребує уточнення»: ініціюйте конфіденційну розмову у форматі «Я-повідомлень», без оцінок і звинувачень.
  • Є відповіді «Ні» в розділі 5: перш ніж говорити з працівником/цею, підготуйте контакти служб допомоги та узгодьте внутрішні можливості компанії.

Важливо

Чек-лист є базовим орієнтиром для первинного виявлення можливих ознак ДН/ГЗН. Він не є інструментом діагностики і не встановлює факту насильства. Формулювання маркерів можна й потрібно адаптувати до специфіки професій, посад і команд.

Куди звернутися по допомогу

  • 102: Національна поліція України
  • 103: швидка медична допомога
  • 1547: урядова гаряча лінія з питань домашнього насильства
  • 0 800 500 335 або 116 123: національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації
  • 0 800 500 225 або 116 111: національна гаряча лінія для дітей та молоді
  • 2345: гаряча лінія психологічної підтримки для чоловіків
  • 1678: гаряча лінія Уповноваженого ВРУ з прав людини

Повний перелік контактів (зокрема регіональних) є в самому чек-листі.

📥 Завантажити чек-лист можна за посиланням – чек-лист.

📩 Якщо у вас виникають питання, пишіть нам: prowomenua12@gmail.com

Інформаційний матеріал підготовлено в межах співпраці Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та ГО «Асоціація Амбасадорок України» за підтримки Норвегії. Думки, погляди та рекомендації, викладені в цьому матеріалі, належать авторам/-кам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Асоціація Амбасадорок України» або Норвегії.